Лица Каменца

Андрій

Катя Людмила

Найбільшим моїм захопленням є ралі, яке не покидає мене з 9 років. Пам'ятаю, проходило воно тоді у Кам`янці. Це враження, які важко передати словами, це саме те, що потрібно відчувати, знаходячись поряд із «пролітаючими» у безпосередній близькості від тебе спеціально підготовленими автомобілями. Тоді я й закохався у цей вид спорту і віддаю йому більшість свого часу.

З роками апетит збільшувався, тому я зацікавився потужнішим чемпіонатом — світовим. Себастьян Льоб — це саме та людина, заради якої я чекав на «ICTV» о 23:00 огляду етапів. Я вболівав за цього «швидкого» француза, коли той ще не мав жодного титула, але відзначився кількома перемогами на вищому рівні. Як би це пафосно не звучало, але всі свої нагороди і найважливіше — сьому корону поспіль - ми здобули разом (посміхається).

Я щиро радий здобуттю Ялти статусу етапу міжконтинентальної першості. Радий появі найсильніших пілотів з усього світу на гірських асфальтових серпантинах України.

Але присутнє й розчарування: Кам'янець, який у своєму активі мав найшвидші допи, мальовничі пейзажі для проведення етапу чемпіонату України і найголовнішу родзинку «Старої фортеці» — горезвісний трамплін, з 2009 року припинив приймати найшвидших пілотів України. Прикро, адже яким би не був чемпіонат світу, домашнє ралі залишається найріднішим...