Лица Каменца

Іванна

Ела Анастасія

Закінчується золота пора року — час романтики, віршів і мрій. На п'яти поволі наступають прохолодні ранки, коли чи не щоденним складником жіночої сумки, яка радше нагадує вмістку валізку, є парасолька. Всі квапляться чимдуж до теплих приміщень, гарячої філіжанки кави або ж запашної чашки чаю.

Восени в одній із затишних кав'ярень Старого міста ми з друзями годинами можемо навперебій розповідати як провели спекотне літо. А жовто-багрове листя уже нагадує, що час готувати санчата. Місто завмирає в очікуванні сніжної господарки.

Їдучи автівкою куди-небудь, найбільше люблю спостерігати, як вітер підіймає у веселому вихорі листя вздовж дороги, а ти поринаєш у вирій власних думок з головою. Люблю осінь.