Лица Каменца
Мені довелося побувати у справжній казці. Так, казка — це реальність. Я нещодавно побувала у Польщі, а саме, у місті Кракові — це найромантичніше місце, з усіх мною бачених. Цікаво, що воно дало надзвичайного натхнення у моїй творчості з фотографіями.
Проте переважну частину мандрівки ми, десяток студентів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, провели у Перемишлі. Для нас організували екскурсію по місту. Довго ми піднімались на найвищу точку міста, але воно було того варте, адже побачити таку красу — це справжнє диво! Надзвичайного вигляду додавала річка Вісла, яка пролягла через все місто.
У Перемишлі ми зустрілись із головним редактором газети "Життя Підкарпатське" та порівнювали наші, місцеві, газети з газетами Польщі, і, виявляється, їхній тираж вдвічі більший за наш, а більшість ЗМІ — незалежні.
Звичайно, не можу оминути розповідь про Краків — місто мрій та надій, нових відчуттів та захоплень. На вулицях того казкового міста нас зустрів ансамбль, з надзвичайно ніжною музикою. Пізніше — сумний скрипач, який награвав мелодію з якимось жалем. А там — танцює молодь з вогнем, що додає екстриму. Місто настільки живе, що це словами не передати. Як кажуть, "Краще раз побачити, ніж сто разів почути".
Люди часто не помічають те, що мають, проте ми — молоде покоління — маємо змінювати наше суспільство у кращу сторону. Так, щоб європейці приїжджали до нас, в Україну, як у справжню казку.
Дима
ффф
