Лента новостей

2009010203040506070809101112
2010010203040506070809101112
2011010203040506070809101112
2012010203040506070809101112
2013010203040506070809101112
2014010203040506070809101112
2015010203040506070809101112
Подписаться на новости

08 февраля 2010 года Дмитрий Бельзецкий

«И пошла жара...»

Скандал, произшедший в среду, 3 февраля, на микрорайоне Жовтневий, когда депутату Каменец-Подольского городского совета предъявили обвинение в нападении на контролёров ЗАО «Тепловоденергія» (см. материал «Депутат-коммунист перестарался в защите трудящихся?», статья также была размещена в областной газете «Фортеця» №5 (717), получил дальнейшее развитие 5 февраля на внеочередной сессии горсовета. Больше того, на это было израсходована половина сессионного времени. Депутат Пётр Приступа, начиная этот конфликт, наверное, имел свои мотивы и аргументы. Автор материала не смог получить его комментарий в день, когда произошёл инцидент, но в пятницу, во время работы сессии горсовета, Приступа подробно изложил свою позицию. Подаём его выступление дословно. 

Пётр Приступа:


«Шановні колеги! Війна серйозна тривала з Теплокомуненерго, і, мабуть, Приступа постраждав в ній найбільше. Я, Анатолій Макарович, звертався, але ви були у відрядженні. Тому мав розмову з Валерієм Миколайовичем (Андрухович, первый заместитель городского голови. Прим. авт.). Післявчора був такий цікавий інцидент. Десь о 16 годині я повертався додому. В своєму під’їзді, на другому поверсі, в одній із квартир побачив двох великих, крепких хлопців і жінку. Запитав: ви хто такі, що ви робите? „Ми збираємо за борги”. Які борги? „За тепловоденергію”. Спитався: які ви маєте документи на те, що ви збираєте гроші. Вона показує касовий ордер. Я сказав: це незаконно. Звичайно, я відрекомендувався, сказав, що я депутат міської ради, тим більше, що я ще голова кооперативу цього будинку. Спитав в хлопців: які маєте бумаги? „Ніяких”. Тоді будемо викликати міліцію.

Ця дама, якщо ви дозволите, Анатолій Макарович, я просив би хлопців фотографії показати. Я дещо там зафотографував. Подивіться на тих людей, може знайомі якісь є. Оце ціла група тих людей, які приїхали, хотіли мене піймати, розірвати. Бачите відвертають голови. Один тільки там сміливий. Ось цей бритоголовий сказав, що я порву тебе на клапті і спалю машину і так далі. Відключим вам воду, відключим газ, відключим все. А ось ця дама, ось вона. Тут в „Фортеці” написано, що я її побив. Так ви подивіться на неї. Вона мене як шурнула, то я двох сусідів зніс. І втікла. Правда, через деякий  час. 

Покажіть ще міліціонера. Через деякий час прибув сержант і почав описувати цих осіб. В них ніяких документів не було, нічого.  І вдруг через хвилин п’ять-десять появляється ця бригада з 15 чоловік. І пішла жара: „Хто ти такой, що ти тут, хто тобі дозволяв”. І поєхало, і пішло. Сержант бачить, що не справляється, визиває підмогу. Приходить ще старший лейтенант Павловський Павло Людвігович. Ну, прояснив йому ситуацію. „Так, хлопці, пішли у відділ, будемо розбиратися”. Чекай, ти подивися бо вони зараз порозтікаються зараз. Що то за люди, де вони взялися, хто вони такі? „Там будемо розбиратися”. Один з них підходе: „Людвігович, ми щас там объяснимся и так дальше”. 

Я подивився, що все зрозуміло, хлопці, хто вони такі і що. Я повертаюся і кажу: раз ти їх повідпускав всіх, зрозуміло, ви їх знаєте, чи ще там як, і так дальше. „Пішли до мене, будемо там писати”. Не, я не піду, я поїду до начальника міліції. Приїхав в міськвиконком. Вас не було, ви були у відряджені. Я зустрівся з Валерієм Миколайовичем. Викликав начальника міліції, годину майже чекав, він не приїхав. Тепер вже вчора вийшла така стаття „Депутат- комуніст перестарався в захисті трудящих?”. Я не буду її читати, кажуть, що я її копняком вдарив... Що я там був п’яний. Тому я, Анатолій Макарович, я не знаю як це зробити, мабуть потрібно виступити по радіо і пояснити людям. В нашому будинку є квартири, де вона видала касові ордера. Насамперед, якщо є заборгованість, то ця сплата повинна бути через відповідні каси, щоб податок держава отримувала і так дальше. 

Але в мене ще інша є думка: якщо прийняв суд, що цей майновий комплекс був незаконно в оренді, вони незаконно отримували ці доходи, за ті роки всі. Хто за це буде відповідати? Що вони грабували народ, а тепер порозтікалися. Вони ходять, насилують людей, ломлять двері, забирають гроші напряму і все. Треба робити законним шляхом, як воно потрібно робитись. Нам багато там в чому треба розібратись. Подивіться, яка була ситуація до цього. Я, для прикладу, 10 метрів кубічних використав води. Тобто, по лічильниках в мене набігло. І 10 метрів кубічних я сплачую стоків. То невже я за місяць не використав. Може в мене немає вазона якогось, може півлітра води колись випив. Якщо я 10 метрів кубічної використав води, може я маю сплачувати за стоки 8 кубометрів. Давайте якось порахуємо. Прийшло, кажуть, десять, пішло. Так не буває. І вони зараз ходять, збирають ці гроші, товчуть, і ось з’являється ця стаття в „Фортеці”. Розумієте. Хто ж захистить  депутата? 

Звертаюся до одного, не буду називати прізвища, до одного з керівників. Він мене посилає білим дньом при людях, до мене  у відкритій формі до мене: „пошел ти, туда і туда”. Правда я не називаю його прізвища,  бо він на другий день вибачився. Ну, чекайте. Шановні, якщо міліціонер посилає, начальник управління посилає, бандити посилають. Вже немає до кого звернутися. Як тут виконувати свої повноваження. Чи просто сидіти тут, підіймати руку коли потрібно провести якесь рішення. Давайте будемо наводити порядок. Розумієте, що сталося: депутат вимагає зустрічі з ним. Я ще в комісії працюю по захисту законних прав і інтересів громадян. І навіть не зреагував, не приїхав, не подивився. Ну як же так працювати. І тепер не можна. Я звичайно не буду судитися, я не опущуся до такого рівня, за цю статтю. Якщо вони рахують, що я побив, хай відповідні надають документи побиття. Підем до суду і там будемо розбиратись. Але, шановні, брати, робити такі публікації, що ж ми зробимо, якщо ніхто ні за що не відповідає. Шановні, як працювати далі, Анатолій Макарович?»

На защиту коллеги по депутатской скамье  встал другой депутат - Василий Ковальчук. Он, правда, говорил про какую-то пьянку, о которой автору не известно. Но ему, наверное, виднее. 

Василий Ковальчук:
«Шановний Анатолій Макарович, шановні депутати! Я хочу повернутися до цього питання. Почув, яка газета. Я хочу, щоб ми зобов’язали цю газету вибачитись перед Приступою. Так нельзя, як то кажуть, з потолка. Щоб газета вибачилась за таку статтю. В той же день я бачив Приступу, я його підвозив і крім того, що він був розстроєний, і поцарапане лице, я нічого не бачив. Ніяких п’янок таких не було. Тому я считаю, що нельзя опуститись, щоб нас просто, як то кажуть, витирали ноги. В цьому питанні треба тщатєльно розібратись».
        

Городской голова, Анатолій Нестерук, который вёл сессию, обратился к депутатам:
«Шановні колеги. По-перше, хотів би сказати про те, що я, як міський голова, зобов’язаний захищати інтереси кожного члена нашої територіальної громади. Звичайно, для цього є суди. Але депутати міської ради, незалежно з якої фракції вони обиралися, від якої партії – всі мають одинакові права. Я хотів би, щоб ви всі з повагою відносились до кожного. Ми проведемо по цьому факту службове розслідування. Але хотів би звернутися до преси. Шановні присутні тут представники засобів масової інформації. Давайте не спішити ніколи будь-який жарений факт бігом подавати на сторінки газет. Все ж таки місто наше не велике, ми один одного знаємо. Знаємо, хто чого вартий. Давайте до кінця розглянемо». 

Также, в разговоре с журналистом Анатолий Макарович сказал, что в городе, которым он руководит, каждый житель может чувствовать себя защищённым, и безосновательно никого обижать он не разрешит.    

Дмитрий Бельзецкий.

Обсуждение новости